There I was on a July morning, Looking for love
Нарешті настали теплі дні. Настрій абсолютно апатичний. Втомився від усього.
Я дуже невдоволеній ситуацією у своєму житті. Кожен робочий день я ходжу на роботу, після чого приходжу до дому, готую їсти собі і мамі, власне їм і лягаю спати. Кожен віхідниій день я дпросинаюсь дуже пізно, їм, дивлюсь якесь кіно. А кожну неділю їзджу до хворої бабусі.
Мені 23 роки. Я майже нічого не досяг у цей вік - у мене є робота, але я не так вже й багато там заробляю. Більше за багатьох, але не так багато, як хотів би. У мене немає дівчини - у мене ніяк не вистачає часу на те, абі займатись пошуком дівчини. Якщо сидіти жопою за комп’ютером, то дівчина не зїявиться, авжеж...
Учора я згадав одну п’яну розмову, що відбулася в офісі між мною, одним QA'ем та одним кодером. Ми розмоваляли, як то кажуть, "за життя". Один з них розказав, что вже декілька років живе з дівчиною окремо від мами. Дуже хоче сина, але поки не має на це грошей, проте вони скоро певно будуть. Тоді я просто взяв ці слова як їжу для роздумів.
Вчора я думав над цим усим ще раз... І дійшов до висновку, що жодна людина не може вважати себе дорослою - не важливо, у котрому віці - 20, 25, 45 років - поки вона не поживе окремим, власним, своїм життям від батьків. Допоки вона не будет вважати своєю домівкою не ту хату, де вона народилася і виросла, а ту, що вона знімає або купила. Допоки не надійдя розуміння, що ти сам за себе, твої батьки більше не допомога тобі, навпаки, можливо, їм потрібна буде допомога від тебе. Оттоді тільки й надійде розуміння, що ти - дорослий.
Самостійне життя з розрахунком тільки на свої сили - це на мою думку той досвід, що є конче необхідним кожній людині.
А я хочу жити окремо. Кожному своє.
SpiritEagle, жить нужно отдельно. Когда Лойсо начал жить сам в 18 лет, он многое понял
Так, жити дійсно слід окремо. Окреме життя - це одна з тих небагатьох речей, що мені подобаються у США. Там людина живе окремо фактично вже у тому віці, коли у нас вона ще вчиться у старшій школі. Діти там вступають до коледжів і йдуть жити у коледжські гуртожитки. Звісно, не повністю самостійне життя, але все ж таки.
А що прийнято у Хелві ?
Helvi, SpiritEagle, долго жить с мамами, кэп?)
Хоча... можливо я і не можу вважати себе дорослою. Але мені це і не потрібно. Є інші речі, яких я хочу досягнути.
Не зрозумів ?
Мне пришлось сделать небольшое исследование, и убедиться в том что я был не прав и ты не jewish, хотя очень очень похожа. И семья твоя тоже похожа
у васу jewish принято, вы спокойно живете одной семьей и никого это не напрягает.Я вижу как живет Феликс и понимаю что ему так комфортно.
Что у них принято жить кланами, дружными семьями и никто никого не напрягает.
І так, мені моя мама ані трохи не заважає і мені здається, що і їм зі мною веселіш
Та і мої хлопці допомогають їм і завжди дружать с ними. Деякі полюбляют моїх батьків більш за мене
А як ти проводив дослідження?
Кто-то из ее ПЧ на ЖЖ обсуждал ее национальность, и неопровержимым аргументом приводилось что дескать, сама Levkonoe в одном из комментов лично кому-то там писала что еврейкой не является, но из сочувствующих.
Я почему-то уверен что по поводу твоей мамы такие вопросы возникают постоянно...
а почему быть евреем вообще может быть плохо и стыдно? О_о во-первых, все евреи, которых я знаю, очень воспитанные люди, куда более приятные, чем основная масса славян, увы. а во-вторых, принадлежность к какой-либо национальности не может быть чем-то плохим и стыдным по определению (так же как принадлежность к какому-то полу и т.д.)
я вот ни к какой национальности толком не отношусь, и это тоже не плохо и не стыдно.)
я не єврейка" звучить начебто бути євреєм це погано и соромно.
Я этому где-то противоречил? ...
Але якщо немає власного житла ?
можно десятилетия жить в одной и той же съемной квартире, а можно каждый год продавать свой дом и покупать новый.
Рідний дім і власній дім - речі різні.
Не принципово у даному контексті.
А если больше времени обитаешь на работе или в баре например - эти места можно считать домом?)
У барі ти відпочиваєш і п’єш, на роботі ти працюєш, і на зйомну кімнату ти повертаєшься.
У меня есть дом в котором я отдыхаю и дом в котором я работаю.
Заметь, я пишу только про себя, это мое личное восприятие мира и дома. Если я не ошибаюсь, ты всю жизнь прожил в одном доме. А я уже успел пожить в двух местах на Поселке, в трех местах в центре, в одном на Таирова, в четырех местах Киева. Я кочевник, мой дом в моей душе.